Операція проводилася у Центрі серця.
Виклик клінічного випадку полягав у тому, що не було можливості використати стандартні методики комп’ютерного моделювання. Зазвичай під час реконструкції пошкодженої орбіти моделюється зображення здорової орбіти, віддзеркалюється у спеціальному програмному забезпеченні, по цьому віддзеркаленому зображенню здорової орбіти формується індивідуальна пластинка. В даному випадку були пошкоджені обидві орбіти. Тому біоінженери взяли за основу віртуального донора, в якого форма орбіти була схожа с пацієнтом. Деякі місця моделювали в ручному режимі. Індивідуалізований імплантат, що заміщує кістки орбіти, моделював співробітник компанії Materialise.
Ускладнювало проведення операції і те, що після травми минуло 2,5 тижні: тканини вже загоїлися, тож не було чітких орієнтирів в стандартних анатомічних ділянках. Ще однією особливістю була дуже дрібна фрагментація уламків.
Методики віртуального сканування, планування, 3D-друку, прецизійного відновлення втрачених ділянок за допомогою індивідуалізованих імплантатів дозволяють ефективно і прогнозовано оперувати пацієнтів. Скорочується тривалість втручань, оскільки зменшуюється час на “прицілювання” під час застосування імплантата.