Частіше за все перелом голівки нижньої щелепи виникає вналідок удару в підборіддя. Лікування перелому голівки нижньої щелепи залишається одним із найбільш суперечливих питань щелепно-лицевої травматології через велику кількість незадовільних клінічних результатів.
Серед факторів, які ускладнюють лікування перелому голівки нижньої щелепи - обмежений хірургічний доступ і візуалізація, наявність в безпосередній близькості великих життєвоважливих судин та нервів, які можна пошкодити, складність репозиції фрагментів та вибору фіксатора.
Багато хірургів до цього часу дотримуються консервативного методу лікування перелому голівки нижньої щелепи. Водночас, за останні роки в ряді мультицентрових досліджень переконливо доведено, що відкрита репозиція та фіксація відламків (ORIF) дозволяє отримати кращі функціональні результати у віддаленому періоді.
Операцію з відкритої репозиції та фіксації відламків голівки нижньої щелепи слід проводити в перші 14 днів після травми. Після 14 днів успіх операції неможливий. М’язи сильно стискаються, маленький уламок зміщується вниз та всередину під дією тяги латерального кривовидного м’язу. Якщо не пропоперувати в перші 14 днів, під час репозиції малий фрагмент голівки нижньої щелепи втрачає зв’язок з м’язом, втрачає джерело кровопостачання і в віддаленому післяопераційному періоді розсмоктується.
На Кафедрі операції відкритої репозиції та фіксації відламків голівки нижньої щелепи проводяться із застосуванням завушного доступу, що дозволяє отримати гарну візуалізацію під час репозиції фрагментів.
Фахівці Кафедри разом з провідним фахівцем у галузі травматичних пошкоджень нижньої щелепи та виросткового відростку професором Андреасом Нефом розробили методику фіксації та репозиції фрагментів голівки нижньої щелепи із застосуванням CAD/CAM технологій.
Особливість методики полягає в тому, що використовується індивідуалізовані шаблони для правильного позиціонування фрагментів та засверлювання гвинтів. А в найбільш складних випадках - фрагментації латерального полюсу суглоба, стоншеного кортикального шару в ділянці фіксатора, розроблено метод фіксації із застосуванням індивідуалізованої пацієнт-специфічної розвантажувальної пластини. В найбільш складних випадках (великоуламкової фрагментації голівки) створюється дизайн пацієнт-специфічного фіксатора.
Ефективність методики підтверджена дослідженнями, результати яких оприлюднювалися в європейських публікаціях, що індексуються в базі даних Scopus (квартиль Q1-Q2).
Публікації:
Серед факторів, які ускладнюють лікування перелому голівки нижньої щелепи - обмежений хірургічний доступ і візуалізація, наявність в безпосередній близькості великих життєвоважливих судин та нервів, які можна пошкодити, складність репозиції фрагментів та вибору фіксатора.
Багато хірургів до цього часу дотримуються консервативного методу лікування перелому голівки нижньої щелепи. Водночас, за останні роки в ряді мультицентрових досліджень переконливо доведено, що відкрита репозиція та фіксація відламків (ORIF) дозволяє отримати кращі функціональні результати у віддаленому періоді.
Операцію з відкритої репозиції та фіксації відламків голівки нижньої щелепи слід проводити в перші 14 днів після травми. Після 14 днів успіх операції неможливий. М’язи сильно стискаються, маленький уламок зміщується вниз та всередину під дією тяги латерального кривовидного м’язу. Якщо не пропоперувати в перші 14 днів, під час репозиції малий фрагмент голівки нижньої щелепи втрачає зв’язок з м’язом, втрачає джерело кровопостачання і в віддаленому післяопераційному періоді розсмоктується.
На Кафедрі операції відкритої репозиції та фіксації відламків голівки нижньої щелепи проводяться із застосуванням завушного доступу, що дозволяє отримати гарну візуалізацію під час репозиції фрагментів.
Фахівці Кафедри разом з провідним фахівцем у галузі травматичних пошкоджень нижньої щелепи та виросткового відростку професором Андреасом Нефом розробили методику фіксації та репозиції фрагментів голівки нижньої щелепи із застосуванням CAD/CAM технологій.
Особливість методики полягає в тому, що використовується індивідуалізовані шаблони для правильного позиціонування фрагментів та засверлювання гвинтів. А в найбільш складних випадках - фрагментації латерального полюсу суглоба, стоншеного кортикального шару в ділянці фіксатора, розроблено метод фіксації із застосуванням індивідуалізованої пацієнт-специфічної розвантажувальної пластини. В найбільш складних випадках (великоуламкової фрагментації голівки) створюється дизайн пацієнт-специфічного фіксатора.
Ефективність методики підтверджена дослідженнями, результати яких оприлюднювалися в європейських публікаціях, що індексуються в базі даних Scopus (квартиль Q1-Q2).
Публікації:
- Pavlychuk T, Chernogorskyi D, Chepurnyi Y, Neff A, Kopchak A. Application of CAD/CAM technology for surgical treatment of condylar head fractures: A preliminary study. J Oral Biol Craniofac Res. 2020 Oct-Dec; 10(4):608-614
- Pavlychuk T, Chernogorskyi D, Chepurnyi Y, Neff A, Kopchak A. Biomechanical evaluation of type p condylar head osteosynthesis using conventional small-fragment screws reinforced by a patient specific two-component plate. Head Face Med. 2020 Oct 19;16(1):25