Що таке дентальна імплантація?
Дентальна імплантація — це процедура, яка спрямована на створення опори для зубних протезів. Пацієнти звертаються до стоматологів не "за імплантатами", а "за зубами", адже проблема відсутності зубів є дуже поширеною. Імплантація показана з віку 20-21 року, коли завершується формування щелепи, і у пацієнта вже є дефекти зубних рядів.
Золотий стандарт
Сьогодні дентальна імплантація визнана "золотим стандартом" у стоматології. Наукові дослідження на засадах доказової медицини показали, що виживаність імплантатів значно вища, ніж традиційних мостоподібних конструкцій. Виживаність означає кількість імплантатів, які за 15 років продовжують виконувати свою функцію. Згідно з дослідженнями, імплантати перевершують мостоподібні протези на 10-15% за цим показником.
Є ще одна важлива річ: якщо щось трапляється з імплантатом, це зазвичай обмежується лише самим імплантатом. У випадку проблем із мостоподібним протезом, зазвичай втрачаються також і зуби, які служили опорою для цього протеза. Тобто, якщо спочатку відсутній лише один зуб, то через 15-20 років це може призвести до втрати двох або навіть трьох зубів. А імплантат, навіть у таких випадках, продовжує виконувати свою роботу.
Імплантат чи імплант?
І так, і так правильно, тому що в англійській мові це implant, а в німецькій — implantat. Це переклади з різних мов, тому це практично однакові терміни, просто вони мігрували в нашу мову з різних джерел.
Чи може поламатися імплантат?
Часто кажуть, що з імплантатом нічого не може статися. Хоча, можливо, через 50 років щось може піти не так, але це швидше стосуватиметься кістки, ніж самого імпланта.
Проте іноді справді трапляються поломки імплантатів. Це може бути пов'язано з їхньою якістю або з неправильним протезуванням, наприклад, коли використовується тоненький імплантат у зоні великого жувального навантаження. Або коли імплантат несе надмірне навантаження. Я зазвичай говорю, що імпланти бояться трьох основних речей: великого жувального навантаження, поганої гігієни порожнини рота та низької якості загального здоров'я, тому що воно впливає на якість кістки. Не може один імплантат нести навантаження замість 10 зубів.
Протипоказання
Раніше, приблизно 20 років тому, коли дентальна імплантація в Україні тільки починала розвиватися, існував великий перелік протипоказань до цієї процедури. Зараз більшість із них поділилися на дві групи — абсолютні та відносні.
Абсолютні протипоказання — це ті випадки, коли встановлення імплантатів неможливе за жодних обставин. Зазвичай це стосується лікування онкологічних захворювань, особливо якщо вони локалізуються в зоні голови та шиї, або ж при активному лікуванні злоякісних новоутворень інших локалізацій. Також це може бути ситуація, коли пацієнт проходить хіміотерапію чи опромінення, або має серйозні проблеми зі згортанням крові, які не вирішуються, і отримує підтримувальну терапію. Наприклад, імплантація протипоказана протягом 6 місяців після інфаркту міокарда або після інсульту.
Інші пацієнти можуть мати відносні протипоказання, коли імплантат не може бути встановлений у певних станах. Наприклад, при неконтрольованому цукровому діабеті імплантація протипоказана. Але якщо пацієнт пройшов обстеження у ендокринолога, нормалізував рівень цукру, і цей рівень залишається стабільним певний час, тоді можна розглядати можливість проведення імплантації. Єдина задача лікаря в такому випадку — вибрати протокол, який буде мінімально травматичним.
Як відбувається процедура?
Важливо розуміти, що імплантат — це будь-яке чужорідне тіло, яке вводиться в організм людини. У випадку дентальних імплантатів, вони зазвичай встановлюються в кісткову тканину, і це найбільш поширений варіант.
Якщо кісткової тканини недостатньо, то можна або створити нову кісткову тканину, або встановити імплантат там, де кісткова тканина є.
Якщо вибирається класичний протокол, але кісткової тканини немає, тоді її створюють. Існує багато різних методик для цього. Можна використати власну кістку пацієнта, перемістивши її з одного місця в інше, зафіксувати і чекати, поки вона приживеться, після чого встановити імплантат. Також може використовуватися штучна кістка, яка, у 80-90% випадків, є тваринного походження і спеціально підготовлена для введення в організм.
За даними літератури, відсоток приживання кісткової тканини коливається від 60 до 80%. Це залежить від багатьох факторів: клінічної ситуації, здоров'я пацієнта, рівня гігієни, а також від вибраного методу кісткової пластики.
Якщо кісткова тканина не прижилася, ми оцінюємо ситуацію. У більшості випадків не буває такого, щоб взагалі нічого не утворилося. Може утворитися менше, ніж очікувалося, але цього може бути достатньо для проведення імплантації. Якщо ж кісткова тканина не утворилася повністю, проводиться повторна процедура, і іноді змінюється методика.
З моєї практики, навіть якщо виникають подібні труднощі, дентальна імплантація все одно проводиться. Якщо кістка не утворилася в достатній кількості, її, простими словами, додають у момент імплантації.
Як підготуватися до імплантації?
У простих випадках пацієнт має бути готовий до того, що це буде операція. Можливо, потрібно відмінити або проконсультуватися з лікарем щодо відміни певних препаратів, які підвищують ризик кровотечі, або вирішити, чи можна взагалі проводити імплантацію. У більшості випадків варто просто налаштуватися на процедуру, добре поїсти і спланувати свій час так, щоб після операції не було несподіванкою, якщо з'явиться набряк, невеликий синець або якщо просто захочеться побути день вдома.
Це залежить від кількості імплантацій і ділянок, де вони встановлюються. Процедура може проводитися під загальним наркозом, під седацією або під місцевою анестезією. Вибір залежить від об’єму втручання і від переваг пацієнта. Деякі пацієнти бояться стоматологів або наркозу, і вони вибирають перенести все без анестезії. Я ж, навпаки, люблю наркози, люблю спати, коли мені роблять щось неприємне.
Вибір імплантата
Імплантати чимось схожі на машини. Всі машини їздять, але в деяких це відбувається комфортніше, а інші використовуються для демонстрації статусу. Так само і з імплантатами. Більшість імплантатів, які є на ринку, приживаються, і головне питання полягає в якості їх використання та експлуатації.
По суті, імплантат — це спеціально підготовлений титановий саморіз. Це титан, на якому створена спеціальна поверхня, що контактує з кісткою. Важливим є питання системи імплантатів. Система — це набір ключиків, інструментів, які використовуються від моменту встановлення імплантата до його протезування. Лікар не може купити всі 500 систем, які існують на ринку. В Україні використовується близько 30-40 систем, і зазвичай лікар обирає одну або кілька — іноді 3-4. Великі клініки можуть мати 5-6 систем.
Я використовую 3-4 основних системи імплантатів. Вони різного рівня за вартістю та мають різні характеристики, які дозволяють адаптуватися до конкретних клінічних умов. Але для пацієнта це просто шматок титану з якісною поверхнею, яка буде надійно фіксуватися в кістці. Крім того, лікар або інші спеціалісти повинні легко працювати з цим імплантатом, якщо він вже встановлений. Наприклад, якщо пацієнт переїде в інше місто, то місцевий лікар повинен мати можливість спротезувати цей імплантат.
Іноді пацієнти кажуть: "Я прочитав в інтернеті рекламу і хочу швейцарські або американські імплантати". Я відповідаю, що можу їх встановити, якщо у мене є такий набір. Якщо ні, пацієнт може звернутися в іншу клініку. Але, в більшості випадків, середній клас імплантатів практично однаковий. Є певні маркетингові особливості, які кожна компанія намагається підкреслити, але фактично всі імплантати зараз знаходяться на одному рівні. Є компанії, які більше інвестують у дослідження, рекламу, поширення, а є ті, що економлять на якості, але загалом середній рівень залишається приблизно однаковим.
Імплантат і коронка повинні бути однієї фірми. Це справді обов'язкова умова. Хоча я знаю випадки, коли стоматологи експериментують, і це працює, проте важливо, щоб усі деталі були однієї фірми.
Наразі стоматологія дійшла до того, що найкращим варіантом є прикручування коронки до імплантата. Хоча ще є люди, які відстоюють цементування, але сучасні дослідження за останні 10 років показують, що коронки, які прикручуються до імплантата, мають кращий рівень функціонування і знижують ризик ускладнень у віддаленому періоді.
Титанові чи керамічні?
Зараз керамічні імплантати практично зникли з ринку, оскільки вони не знайшли своєї ніші. Вони намагалися зайти на ринок, але через певні конструктивні особливості та специфіку протезування не змогли поширитися. Тому наразі 99,9% імплантатів виготовляються з титану.
Що стосується надбудов, то над імплантатом може бути що завгодно: керамічна, титанова або металева основа. Але сам імплантат, який знаходиться в кістці, майже завжди виготовлений із титану.
Заживлення
Після вкручування імплантатів процес заживлення, або ж приживлення, зазвичай триває від 4 місяців на нижній щелепі, а на верхній — від 6. Але у моїй практиці були пацієнти, в яких імплантати приживалися вже через 2-2,5 місяця. Існують техніки, які передбачають негайне навантаження, але в таких випадках використовуються тимчасові коронки.
Отже, якщо дотримуватися класичного протоколу, то термін приживлення становить 4-6 місяців. Але є відхилення і винятки.
Ускладнення
У моїй практиці були ситуації, коли пацієнту встановили імплантат, але не змогли його протезувати. Якщо імплантат прижився і був встановлений правильно, то зазвичай протезування можливе. Але траплялися випадки, коли імплантати були встановлені так, що спротезувати їх не вдалося. У таких ситуаціях або змінювали конструкцію, або видаляли імплантат і встановлювали новий.
Випадки, коли імплант взагалі не прижився, трапляються рідко, приблизно у 5-7% випадків. Хоча фірми можуть заявляти, що у них приживається 98% імплантатів, у моїй практиці було 3-4 пацієнти, у яких імплантати не приживалися декілька разів. Найчастіше причина цього — паління. Пацієнти не завжди зізнаються в цьому, але коли після кількох невдалих спроб вони кидають палити, імплантат приживається. Інколи доводилося просто змінювати протокол протезування.
Просідання десни
Іноді пацієнти скаржаться, ,що з часом десна може просісти, і коронка виявляється вище рівня ясна. Частина зуба, на який одягнута коронка, стає видимою. Якщо все зроблено максимально правильно, то такого не трапляється. У цієї проблеми може бути дві причини: або були враховані не всі анатомічні особливості, або є проблеми з гігієною. Імплантати дуже чутливі до низького рівня гігієни. У таких випадках існує цілий перелік маніпуляцій, які можуть допомогти.
На завершення
Дентальна імплантація — це високотехнологічна процедура, яка потребує професіоналізму та серйозного підходу. Завдяки сучасним технологіям і досвіду, ця процедура стає доступною і ефективною для багатьох пацієнтів.
Дентальна імплантація — це процедура, яка спрямована на створення опори для зубних протезів. Пацієнти звертаються до стоматологів не "за імплантатами", а "за зубами", адже проблема відсутності зубів є дуже поширеною. Імплантація показана з віку 20-21 року, коли завершується формування щелепи, і у пацієнта вже є дефекти зубних рядів.
Золотий стандарт
Сьогодні дентальна імплантація визнана "золотим стандартом" у стоматології. Наукові дослідження на засадах доказової медицини показали, що виживаність імплантатів значно вища, ніж традиційних мостоподібних конструкцій. Виживаність означає кількість імплантатів, які за 15 років продовжують виконувати свою функцію. Згідно з дослідженнями, імплантати перевершують мостоподібні протези на 10-15% за цим показником.
Є ще одна важлива річ: якщо щось трапляється з імплантатом, це зазвичай обмежується лише самим імплантатом. У випадку проблем із мостоподібним протезом, зазвичай втрачаються також і зуби, які служили опорою для цього протеза. Тобто, якщо спочатку відсутній лише один зуб, то через 15-20 років це може призвести до втрати двох або навіть трьох зубів. А імплантат, навіть у таких випадках, продовжує виконувати свою роботу.
Імплантат чи імплант?
І так, і так правильно, тому що в англійській мові це implant, а в німецькій — implantat. Це переклади з різних мов, тому це практично однакові терміни, просто вони мігрували в нашу мову з різних джерел.
Чи може поламатися імплантат?
Часто кажуть, що з імплантатом нічого не може статися. Хоча, можливо, через 50 років щось може піти не так, але це швидше стосуватиметься кістки, ніж самого імпланта.
Проте іноді справді трапляються поломки імплантатів. Це може бути пов'язано з їхньою якістю або з неправильним протезуванням, наприклад, коли використовується тоненький імплантат у зоні великого жувального навантаження. Або коли імплантат несе надмірне навантаження. Я зазвичай говорю, що імпланти бояться трьох основних речей: великого жувального навантаження, поганої гігієни порожнини рота та низької якості загального здоров'я, тому що воно впливає на якість кістки. Не може один імплантат нести навантаження замість 10 зубів.
Протипоказання
Раніше, приблизно 20 років тому, коли дентальна імплантація в Україні тільки починала розвиватися, існував великий перелік протипоказань до цієї процедури. Зараз більшість із них поділилися на дві групи — абсолютні та відносні.
Абсолютні протипоказання — це ті випадки, коли встановлення імплантатів неможливе за жодних обставин. Зазвичай це стосується лікування онкологічних захворювань, особливо якщо вони локалізуються в зоні голови та шиї, або ж при активному лікуванні злоякісних новоутворень інших локалізацій. Також це може бути ситуація, коли пацієнт проходить хіміотерапію чи опромінення, або має серйозні проблеми зі згортанням крові, які не вирішуються, і отримує підтримувальну терапію. Наприклад, імплантація протипоказана протягом 6 місяців після інфаркту міокарда або після інсульту.
Інші пацієнти можуть мати відносні протипоказання, коли імплантат не може бути встановлений у певних станах. Наприклад, при неконтрольованому цукровому діабеті імплантація протипоказана. Але якщо пацієнт пройшов обстеження у ендокринолога, нормалізував рівень цукру, і цей рівень залишається стабільним певний час, тоді можна розглядати можливість проведення імплантації. Єдина задача лікаря в такому випадку — вибрати протокол, який буде мінімально травматичним.
Як відбувається процедура?
Важливо розуміти, що імплантат — це будь-яке чужорідне тіло, яке вводиться в організм людини. У випадку дентальних імплантатів, вони зазвичай встановлюються в кісткову тканину, і це найбільш поширений варіант.
Якщо кісткової тканини недостатньо, то можна або створити нову кісткову тканину, або встановити імплантат там, де кісткова тканина є.
Якщо вибирається класичний протокол, але кісткової тканини немає, тоді її створюють. Існує багато різних методик для цього. Можна використати власну кістку пацієнта, перемістивши її з одного місця в інше, зафіксувати і чекати, поки вона приживеться, після чого встановити імплантат. Також може використовуватися штучна кістка, яка, у 80-90% випадків, є тваринного походження і спеціально підготовлена для введення в організм.
За даними літератури, відсоток приживання кісткової тканини коливається від 60 до 80%. Це залежить від багатьох факторів: клінічної ситуації, здоров'я пацієнта, рівня гігієни, а також від вибраного методу кісткової пластики.
Якщо кісткова тканина не прижилася, ми оцінюємо ситуацію. У більшості випадків не буває такого, щоб взагалі нічого не утворилося. Може утворитися менше, ніж очікувалося, але цього може бути достатньо для проведення імплантації. Якщо ж кісткова тканина не утворилася повністю, проводиться повторна процедура, і іноді змінюється методика.
З моєї практики, навіть якщо виникають подібні труднощі, дентальна імплантація все одно проводиться. Якщо кістка не утворилася в достатній кількості, її, простими словами, додають у момент імплантації.
Як підготуватися до імплантації?
У простих випадках пацієнт має бути готовий до того, що це буде операція. Можливо, потрібно відмінити або проконсультуватися з лікарем щодо відміни певних препаратів, які підвищують ризик кровотечі, або вирішити, чи можна взагалі проводити імплантацію. У більшості випадків варто просто налаштуватися на процедуру, добре поїсти і спланувати свій час так, щоб після операції не було несподіванкою, якщо з'явиться набряк, невеликий синець або якщо просто захочеться побути день вдома.
Це залежить від кількості імплантацій і ділянок, де вони встановлюються. Процедура може проводитися під загальним наркозом, під седацією або під місцевою анестезією. Вибір залежить від об’єму втручання і від переваг пацієнта. Деякі пацієнти бояться стоматологів або наркозу, і вони вибирають перенести все без анестезії. Я ж, навпаки, люблю наркози, люблю спати, коли мені роблять щось неприємне.
Вибір імплантата
Імплантати чимось схожі на машини. Всі машини їздять, але в деяких це відбувається комфортніше, а інші використовуються для демонстрації статусу. Так само і з імплантатами. Більшість імплантатів, які є на ринку, приживаються, і головне питання полягає в якості їх використання та експлуатації.
По суті, імплантат — це спеціально підготовлений титановий саморіз. Це титан, на якому створена спеціальна поверхня, що контактує з кісткою. Важливим є питання системи імплантатів. Система — це набір ключиків, інструментів, які використовуються від моменту встановлення імплантата до його протезування. Лікар не може купити всі 500 систем, які існують на ринку. В Україні використовується близько 30-40 систем, і зазвичай лікар обирає одну або кілька — іноді 3-4. Великі клініки можуть мати 5-6 систем.
Я використовую 3-4 основних системи імплантатів. Вони різного рівня за вартістю та мають різні характеристики, які дозволяють адаптуватися до конкретних клінічних умов. Але для пацієнта це просто шматок титану з якісною поверхнею, яка буде надійно фіксуватися в кістці. Крім того, лікар або інші спеціалісти повинні легко працювати з цим імплантатом, якщо він вже встановлений. Наприклад, якщо пацієнт переїде в інше місто, то місцевий лікар повинен мати можливість спротезувати цей імплантат.
Іноді пацієнти кажуть: "Я прочитав в інтернеті рекламу і хочу швейцарські або американські імплантати". Я відповідаю, що можу їх встановити, якщо у мене є такий набір. Якщо ні, пацієнт може звернутися в іншу клініку. Але, в більшості випадків, середній клас імплантатів практично однаковий. Є певні маркетингові особливості, які кожна компанія намагається підкреслити, але фактично всі імплантати зараз знаходяться на одному рівні. Є компанії, які більше інвестують у дослідження, рекламу, поширення, а є ті, що економлять на якості, але загалом середній рівень залишається приблизно однаковим.
Імплантат і коронка повинні бути однієї фірми. Це справді обов'язкова умова. Хоча я знаю випадки, коли стоматологи експериментують, і це працює, проте важливо, щоб усі деталі були однієї фірми.
Наразі стоматологія дійшла до того, що найкращим варіантом є прикручування коронки до імплантата. Хоча ще є люди, які відстоюють цементування, але сучасні дослідження за останні 10 років показують, що коронки, які прикручуються до імплантата, мають кращий рівень функціонування і знижують ризик ускладнень у віддаленому періоді.
Титанові чи керамічні?
Зараз керамічні імплантати практично зникли з ринку, оскільки вони не знайшли своєї ніші. Вони намагалися зайти на ринок, але через певні конструктивні особливості та специфіку протезування не змогли поширитися. Тому наразі 99,9% імплантатів виготовляються з титану.
Що стосується надбудов, то над імплантатом може бути що завгодно: керамічна, титанова або металева основа. Але сам імплантат, який знаходиться в кістці, майже завжди виготовлений із титану.
Заживлення
Після вкручування імплантатів процес заживлення, або ж приживлення, зазвичай триває від 4 місяців на нижній щелепі, а на верхній — від 6. Але у моїй практиці були пацієнти, в яких імплантати приживалися вже через 2-2,5 місяця. Існують техніки, які передбачають негайне навантаження, але в таких випадках використовуються тимчасові коронки.
Отже, якщо дотримуватися класичного протоколу, то термін приживлення становить 4-6 місяців. Але є відхилення і винятки.
Ускладнення
У моїй практиці були ситуації, коли пацієнту встановили імплантат, але не змогли його протезувати. Якщо імплантат прижився і був встановлений правильно, то зазвичай протезування можливе. Але траплялися випадки, коли імплантати були встановлені так, що спротезувати їх не вдалося. У таких ситуаціях або змінювали конструкцію, або видаляли імплантат і встановлювали новий.
Випадки, коли імплант взагалі не прижився, трапляються рідко, приблизно у 5-7% випадків. Хоча фірми можуть заявляти, що у них приживається 98% імплантатів, у моїй практиці було 3-4 пацієнти, у яких імплантати не приживалися декілька разів. Найчастіше причина цього — паління. Пацієнти не завжди зізнаються в цьому, але коли після кількох невдалих спроб вони кидають палити, імплантат приживається. Інколи доводилося просто змінювати протокол протезування.
Просідання десни
Іноді пацієнти скаржаться, ,що з часом десна може просісти, і коронка виявляється вище рівня ясна. Частина зуба, на який одягнута коронка, стає видимою. Якщо все зроблено максимально правильно, то такого не трапляється. У цієї проблеми може бути дві причини: або були враховані не всі анатомічні особливості, або є проблеми з гігієною. Імплантати дуже чутливі до низького рівня гігієни. У таких випадках існує цілий перелік маніпуляцій, які можуть допомогти.
На завершення
Дентальна імплантація — це високотехнологічна процедура, яка потребує професіоналізму та серйозного підходу. Завдяки сучасним технологіям і досвіду, ця процедура стає доступною і ефективною для багатьох пацієнтів.